Звучaть акорди з опери "Зачарований маєток"

Сьогодні громадськість Польщі та України відзначає сто дев'яносту річницю від дня народження видатного польського письменника, журналіста, науковця, громадського діяча Юзефа Ігнація Крашевського. Діяльність Юзефа Крашевського вражає своїм розмахом і багатогранністю. Він написав майже шістсот томів романів і повістей, віршів, драм, літературно-критичних статей, праць з історії, етнографії, музикознавства. Найбільш значуща частина його літературної спадщини – історична белетристика. Як і більшість митців-романтиків, саме в історії Юзеф Крашевський шукав відповідей на гострі питання його часу, саме в минулому знаходив ідейну опору для своєї громадської діяльності і як справжній син своеї епохи і своєї Батьківщини умів поєднати романтичні поривання з логікою конкретних повсякденних справ.

Р. Шуман "Порив" виконує Наталія Чуркова

Особлива сторінка життя Юзефа Крашевського – його перебування на Волині. Дитячі роки він провів у батьківському домі в маєтку Довгому та в Романові (нинішньому Дзержинську). Романів – маєток графа Іллінського – у ХІХ століття був одним з осередків музичної культури європейського рівня. У маєтку був симфонічний оркестр, яким керував талановитий музикант Фелікс Добжинський. Його син – Ігнацій Фелікс вчився у Варшаві у видатного музиканта Юзефа Ельснера разом із Фридеріком Шопеном. Згодом Ігнацій Фелікс Добжинський став одним із засновників польської симфонічної та камерної музики.

І. Ф. Добжинський Квінтет F-dur В. Сокирко, Л. Грунцкевич, Г. Заворотнюк, В. Кузнєцов, А. Нестеренко

Оцінюючи повісті Юзефа Крашевського, Іван Франко зауважив, що „Крашевський вводить новий напрямок у польській белетристиці; він уводить в неї вперше справжні, живі простонародні типи".

С. Монюшко, Ю. Крашевський "Дід і баба" М. Нагірняк
Н. Травкіна

Однією з провідних рис особистості Юзефа Крашевського було прагнення до просвітництва. Вихований у батьківському домі в атмосфері інтелектуалізму та мистецтва, він усе життя прагнув до створення такої атмосфери у власному домі, містах, де жив і працював, у суспільстві в цілому. Саме такий дух творчості прагнув прищепити Житомиру, місту, яке дуже любив. Від Юзефа Крашевського відлічує нову сторінку своєї історії житомирський театр, художнім директором якого він був. Житомирський дім письменника був гостинно відкритий для всіх музикантів, які приїздили в Житомир. В домі Крашевського бували піаніст Юзеф та скрипаль Генрик Венявські, скрипалі Аполінарій Контський, Станіслав Таборовський, Самуель Коссовський та багато інших.

Г. Венявський Фантазія на теми опери "Фауст"
В. Гулей
І. Тахаєва

Особлива сторінка музичної діяльності Юзефа Крашевського – пропаганда в Житомирі музики Шопена. Сьогодні це здається мало не дивним. Адже сьогодні музика великого польського композитора звучить скрізь: у найкращих концертних залах світу і музичних школах віддалених сіл. Однак у п’ятдесяті роки ХІХ століття, коли Юзеф Крашевський жив у Житомирi, музика Шопена тільки починала широко виконуватися у Європі. Завдяки Крашевському, Житомир міг не вважати себе духовною провінцією. Адже музика Шопена звучала тут ще за життя композитора.

Ф. Шопен Балада N 4, f-moll
С. Сльота

У творчості Шопена особливе місце посідають пісні. Шопен писав їх винятково на вірші польських поетів. І музика їх яскраво національна. Вони пов'язані і з польським побутовим романсом, і з польською народною піснею. У багатьох з них звучать ритми польських танців. „Пісня скорботи", написана через п'ять років після придушення повстання 1830-1831 років. Це своєрідна вокальна балада, у якій інтонації мазурки звучать з величною урочистістю як пам'ять про героїчну боротьбу народу.

Ф. Шопен "Лети листя з дерев"
М. Нагірняк
Н. Травкіна

На велику повагу заслуговує народ, який за умов відсутності державності, здатен зберегти свою мову, культуру, почуття власної гідності. Для народів, позбавлених можливості мати свою державу, саме мистецтво було тією об'єднуючою силою, яка допомагала зберігати і підтримувати дух нації, нагадувати про героїчне минуле і давати надію на майбутнє.

Саме такий зміст втілено у двох останніх частинах Квінтету Ігнація Добжинського, який символізує святу для кожного поляка тему Вітчизни.

І. Добжинський III i IV частини струнного квінтету у виконанні
В. Сокирко і Л. Гринкевич - скрипка
В. Кузнєцов - альт
А. нестеренко і Г. Заворотнюк - віолончель

Одвічне буття, одвічне мистецтво і слугує воно не для розваги, а для духовного удосконалення особистості. Саме цю думку неодноразово підкреслював Юзеф Крашевський у своїх листах (а листувався він мало не з усіма своїми видатними сучасниками), газетних статтях, публіцистичних творах.

Саме тому так любив музику.

Ц. Франка "Прелюдія"

"Скерцо" з музики до комедії В. Шекспіра "Сон літньої ночі"

В. Губанов
В. Омельчук
В. Богорядов

Коли ми звертаємося до давньої і багатої культури Польщi, ми знову і знову згадуємо ім'я одного з найвеличніших музикантів світу – польського композитора і піаніста Фридеріка Шопена. Однак ім'я Шопена увійшло в історію людства не тільки як ім'я геніального музиканта, а й мужнього борця за національну самобутність вітчизняної культури, за свободу рідного народу.

Згадаємо, що юність Шопена співпала з одним з найскладніших і найтрагічніших періодів в історії Польщі.

"Шопен зніс стільки страждань, що здавалося б, вони мали зламати цю надчутливу душу. Однак дух його залишився сильним... і в його творах так могутньо втілена людська гідність, в них стільки радості, сонячного проміння, захвату, яке притаманне лише творчій душі".

Надзвичайно рано Шопен звернувся до скарбниці польської національної культури – народної пісні та танцю. Вже у дитинстві він осягнув велич і шляхетність справжнього творця цієї культури – польського народу.

Ф. Шопен, Б. Залєський „Думка"
П. Козацький „Гей, там, у Татрах!"
Хор Житомирського державного музичного училища імені В. С. Косенка