Марні намагання журналіста переказати словами музику! Марно навіть сподіватися, що найретельнішим чином відібрані епітети зможуть передати дивовижну атмосферу, яка панує у концертних залах, коли біля роялю - маестро геній! То що ж і не братися за перо, як казали у минулому столітті?

Ні. Коли йдеться про постаті, подібні до постаті Ігнація Яна ПАДЕРЕВСЬКОГО, треба, нарешті виконати обов'язок, який має нести людство перед своїми корифеями, бодай чимось віддячити їм за подвижництво, за життя в ім'я Свободи, Мистецтва, Батьківщини.

Про ПАДЕРЕВСЬКОГО написано багато книг, переважно польською та англійською мовами. Російською та українською, на жаль, лише кілька статей.

Однак урочистості з нагоди 140-річчя від дня народження та 60-річчя від дня смерті дають надію, що музикознавці та виконавці відкриють для себе Ігнація Яна ПАДЕРЕВСЬКОГО, як відкривала його для себе я, читаючи у Національній бібліотеці Баварії, за тисячу кілометрів від України книги, в яких розповідалося про село над Тетеревом, про чудові українські краєвиди, що були чи не першими художніми враженнями майбутнього митця.

Ігнацій Ян ПАДЕРЕВСЬКИЙ... Українець за місцем свого народження, поляк за вихованням, духовним відчуттям, служінням Батьківщині, людина Землі за місцем, точніше - місцями проживання та широтою діяльності.

Політичний діяч, прем'єр-міністр та міністр закордонних справ Польщі. І все ж, перш за все, музикант-піаніст, композитор, педагог, науковець. Людина-легенда, довге, яскраве життя якої вмістило безліч подій, зустрічей, діянь. Народжений в українській провінції, він виступав у королівських палацах, спілкувався з найвидатнішими особистостями свого часу.

Виняткові музичні здібності Ігнацій успадкував від своєї матері, яка була вельми обдарованою музично. На жаль, вона рано померла. А коли хлопчику було три роки, заарештували батька за участь у польському повстанні 1863 року. Ігнація та його старшу сестру Антоніну забрала до себе тітка, яка мешкала неподалік від Чуднова. Вона подбала про уроки музики. Вчителем дітей був пан СОВІНСЬКИЙ (Piotr Sowiсski), який грав з дітьми фрагменти з оперних творів.

У подальшому Ігнацій ПАДЕРЕВСЬКИЙ вчився у найвидатніших музикантів свого часу - у Варшаві, Відні, Берліні. Серед його вчителів слід відзначити, насамперед, Теодора ЛЕШЕТИЦЬКОГО - польського піаніста та музичного педагога. Учень Карла ЧЕРНІ, Т. ЛЕШЕТИЦЬКИЙ виховав цілу плеяду визначних піаністів кінця ХІХ - початку ХХ століття. Серед його учнів музиканти зі світовими іменами - Ганна ЄСИПОВА, Артур ШНАБЕЛЬ, Василь САФОНОВ та багато інших. У блискучій низці імен учнів Теодора ЛЕШЕТИЦЬКОГО яскраво сяє ім'я Ігнація Яна ПАДЕРЕВСЬКОГО.

За свідченням Цезаря КЮЇ, "уже одной его техники, с которой исполнителю необходимо считаться, было бы достаточно, чтобы выделить его из ряда многочисленных современных виртуозов, до такой степени она совершенна, всестороння, блестяща, ошеломляюща... укажу на беспримерную мягкость, быстроту, ровность пассажей и на волшебные глиссандо, уподобляющиеся мягкому дуновению ветра". На щастя, техніка ХХ століття вже змогла зафіксувати власноручне виконання музики Ігнацієм ПАДЕРЕВСЬКИМ. Його гу зафіксовано на механічних піаніно-піанолах, попередниках фонографу. У 1999 році підприємство по виробництву цінних паперів Польщі здійснило реставрацію цих записів і перенесло їх на сучасні компакт-диски. Ця робота була даниною шани винятковій особистості, яка яскраво проявила себе не тільки у мистецтві, а й у політиці. Адже саме Ігнацій ПАДЕРЕВСЬКИЙ стояв біля джерел Виробництва цінних паперів у Польщі, як її прем'єр-міністр у 1919 році.

Великий інтерес становить також композиторський доробок І ПАДЕРЕВСЬКОГО.

Створювати музику Ігнацій почав у юнацькі роки. Це були фортепіанні мініатюри, в яких молодий музикант наслідував стиль Ф. ШОПЕНА.

У 1881, відчуваючи брак консерваторської композиторської освіти. І. ПАДЕРЕВСЬКИЙ їде до Берліна, де навчається у видатних музикантів Ф.КІЛЯ з композиції та Г. УРБАНА з інструментування. У берлінський період Ігнацій ПАДЕРЕВСЬКИЙ вперше видав свої твори у видавництві "Bote und Bock". До речі, це видавництво ще й досі володіє правом на видання творів Ігнація ПАДЕРЕВСЬКОГО. У творчому доробку музиканта дві опери: "Манру" та "Шакунтала", симфонія, концерт та Польська фантазія для фортепіано з оркестром, фортепіанне тріо, соната для скрипки та фортепіано, фортепіанні п'єси.

Вельми цікава опера "Манру". Вона написана за мотивами повісті видатного польського письменника Юзефа КРАШЕВСЬКОГО "Хата за селом". Як інколи дивовижно перетинаються в історії долі видатних особистостей та їх творів!

Юзеф КРАШЕВСЬКИЙ написав свій твір у 1853 році, за три роки до того, як очолив Житомирський театр. У своїй повісті він гостро засудив кріпацтво, утверджував гуманістичні ідеї. Ігнацій ПАДЕРЕВСЬКИЙ створював оперу на початку двадцятого століття, знаходячи у творі Ю. КРАШЕВСЬКОГО співзвучність ідеям оперного веризму.

Опера І. ПАДЕРЕВСЬКОГО була виконана у 1901 році в Дрездені. Прем'єра пройшла з великим успіхом. Критики поставили цей твір в один ряд з операми "Сільська честь" П.МАСКАНЬЇ та "Паяци" П. ЛЕОНКАВАЛЛО, хоча і відзначили недосконалість лібрето.

Симфонія і. ПАДЕРЕІВСЬКОГО прозвучала під керуванням самого Артура НІКІША, одного з найбільш визнаних та авторитетних диригентів сучасності.

Однак, основу творчості І. ПАДЕРЕВСЬКОГО як композитора складають твори для фортепіано. Кращі з них - "Польські танці", "Гуморески" та Польська фантазія для фортепіано з оркестром. Їх з успіхом виконував у концертах сам І. ПАДЕРЕВСЬКИЙ, включали їх до своїх концертних програм також інші виконавці, наприклад, Ганна ЄСИПОВА - професор Петербурзької консерваторії, видатна піаністка ХХ століття.

У наш час творчість І. ПАДЕРЕВСЬКОГО активно пропагує відомий польський піаніст Кароль РАДЗІВОНОВИЧ. Він записав на компакт-диски усі фортепіанні твори І. ПАДЕРЕВСЬКОГО. Майже півтора століття тому І. ПАДЕРЕВСЬКИЙ жив в Україні. Зараз він повертається до нас своїми творами, архівними матеріалами, книжками, нарешті - своїм дивовижним життям, яке схоже на легенду.